27.04.2022 9 клас Образна система повісті «Тев’є-молочар». Образ Тев’є. Філософські проблеми повісті «Тев’є-молочар». Народний гумор у пові-сті. Сучасні інтерпретації повісті «Тев’є-молочар» в театрі, кіно та інших видах мистецтва.

Перегляньте відеоурок

Шолом-Алейхем говорив про свою творчість: «Автор цих рядків має честь не тільки належати до вічно гнаного, безправного, проте своєрідного, великого народу, бути скромним виразником його почуттів, думок, ідеалів»; «І нехай краще моє ім’‎я згадують тільки в анекдотах і жартах, ніж не згадують зовсім». І справді: гнані, часто осміяні в ті часи представники єврейського народу постають перед нами працьовитими, мудрими й невтомними оптимістами, філософському ставленню до життя та гуманізму яких нам усім варто повчитися. Продовжимо ознайомлюватися із твором видатного єврейського письменника Шолом-Алейхема — повістю «Тев’‎є-молочар». Сам письменник вважав Тев’‎є найулюбленішим із-поміж створених ним літературних типів. Простакуватий і шляхетний Тев’‎є розуміє людей, тонко відчуває красу природи, завжди поводиться гідно і не грішить проти совісті. Працьовитий і бідний чоловік звик тяжко здобувати щоденний хліб, не схилятися перед труднощами, нестатками, кривдами. У нього велика родина — п’‎ятеро працьовитих і розумних доньок, долі яких склалися по-різному. Найстарша Цейтл, не бажаючи пов’‎язати свою долю з нелюбом,— заможним м’‎ясником Лейзер-Волфом, одружується із бідним кравцем Мотлом, який згодом помирає від сухот. Дочка Годл закохалась у революціонера та вирушила з ним на заслання до Сибіру. А Хава, порушивши всі традиції, вийшла заміж за неєврея, писаря Федька Ґалаґана, і прийняла християнство. Із цього приводу Тев’‎є міркує так: «Що таке єврей і неєврей?.. І чому господь бог створив євреїв і неєвреїв?.. А коли господь бог уже створив євреїв і неєвреїв, чому вони такі відокремлені одне він одного, чому ненавидять одне одного?»1 Трагічно склалася доля й дочки Шпринци. Вона закохалася в багатого, але нікчемного Арончика, та, вражена його блюзнірством і зрадництвом, вкоротила собі віку — втопилася. Нещасливо живе й сумирна Бейлка. Вона виходить заміж за багатого нелюба, аби забезпечити батькові старість. Життя не щадить Тев’‎є і його дочок: помирає його дружина, а на завершення тяжких поневірянь усіх євреїв за царським наказом виселяють із рідного села за «межу осілості». Разом із батьком та Цейтл у добровільне 1 вигнання збирається також Хава. Вигнаний зі свого дому, з торбиною за плечима, Тев’‎є готовий вирушити в путь. Він не зломлений і досі вірить у життя. Йому потрібно йти — онуки вже чекають, виглядають діда. «Діти і діти дітей — це ж неабищо!» — каже великий трудар і життєлюб Тев’‎є. Отже, тема «маленької людини» — зневаженої та знедоленої — стала провідною у творчості Шолом-Алейхема, зрештою — як і в усій світовій літературі ХІХ ст. Тев’‎є з твору Шолом-Алейхема «Тев’‎є-молочар» — турботливий батько. Діти для нього — все. Але вони ростуть у світі, що змінюється, і їхні погляди на життя, на шлюб також відрізняються від поглядів старшого покоління: для них вигода в шлюбі не важлива, вони ладні жити в бідності, але з почуттями любові та поваги одне до одного, вони не бояться поїхати шукати кращого місця у світі, мають свої переконання. Усю систему образів повісті побудовано у такий спосіб, щоб розкрити головні риси єврейського народу, його радощі та біль, показати хоча б частку його багатостраждальної історії. В образі Тев’‎є уособлено образ усього єврейського народу, який, незважаючи на всі злидні, що випали на його долю, не пригнічений почуттям приреченості, а сповнений оптимізму та життєвої сили. Тев’‎є з радістю працює на землі, міцно стоїть на ній, він фізично й морально здоровий, життєлюбний. Скільки лиха падає на його голову, особливо останнє — вигнання з села за царським наказом, що забороняв євреям працювати на землі,— але він гордо тримає голову, залишається нескореним... Завдання: Випишіть із повісті «Тев’‎є-молочар» цитати, що характеризують головного героя як філософа, що стійко тримає удари долі, та життєрадісну людину. Одного разу великий трудар і дивак Тев’‎є-молочар раптом постав перед страшним лихом (як на той час, лихо без жодних лапок, справжнє лихо): його дочка Хава покохала українського хлопця Федора, той відповів взаємністю, але Тев’‎є у розпачі: це ж — людина іншої крові та віри! Але коли нещасний батько, який ладен мало не накласти на себе руки з розпачу, опиняється на самоті, думки його стають якимись «незвичайними», «чудними» (а насправді — простими, як усе велике, правдиве й добре): «Що таке єврей і неєврей?.. І чому Господь бог створив євреїв і неєвреїв?.. А коли Господь бог уже створив євреїв і неєвреїв, чому вони такі відокремлені одне він одного, чому ненавидять одне одного?» Запишіть письмову відповідь: хіба це запитання Тев’‎є сьогодні, за 100 років після написання цих рядків, втратило свою актуальність? Свою думку обґрунтуйте. Із розділів «Годл», «Хава» та «Шпринця» повісті Шолом-Алейхема «Тев’‎є-молочар» випишіть цитати до характеристики героїв твору. Висловлювання та риси характеру Тев'є «Що таке єврей і неєврей?.. І чому Господь бог створив євреїв і неєвреїв?.. А коли господь бог уже створив євреїв і неєвреїв, чому вони такі відокремлені одне він одного, чому ненавидять одне одного?» Схильність до аналізування, філософських роздумів ««Суєта суєт» — не в грошах щастя. Сьогодні так, завтра інак, аби живі були» Розуміння справжніх цінностей у житті людини «У нього дуже порядний батько, а дід... був неабиякою людиною, дні і ночі сидів над книгами, дарма що сліпий, і вивчав Тору» Поважає вченість, порядність; цінує родинні зв’‎язки «Гроші, братику, треба... заробити кривавим потом, мозолі натерти!» Чесний, розуміє, що тільки наполегливою працею можна здобути добробут «Розум і каяття — ці дві речі завжди приходять занадто пізно» Мудрий, розуміє свої помилки, самокритичний, картає себе за довірливість і прагнення «легкого хліба» «Головне — людина, тобто щоб людина була людиною» Гуманіст «Дурниці... їсти, хіба це головне? Багатій не їсть червінців, а бідняк не їсть камінців» розуміє значення духовності «Де сказано, що я повинен жили з себе висотувати, щоб заробити на рідкий крупник, на куліш з картоплею, а вони, оті єгупецькі багатії, мають розкошувати на дачах, за холодну воду не беручись, об’‎їдатися смаженими качками, смачними книшами, млинцями й вергунами? Хіба я не така ж людина, як вони?» Має почуття справедливості «Що це за балачки: вони дали одне одному слово, що поберуться?» Дещо консервативний, дотримується традицій минувшини, коли батьки вирішували долю дорослих доньок; не розуміє, як це молоді самі дійшли згоди «Ось послухайте, як Тев’‎є викручується зі скрутного становища» Кмітливий і хитрий, не хоче засмучувати дружину, тому придумує сон про те, що предки самі назвали нареченого для Цейтл Чи поділяєте ви ставлення до грошей головного героя твору Шолом-Алейхема «Тев’‎є-молочар»? Свою думку обґрунтуйте. (письмово) У своїй повісті про молочаря Шолом-Алейхем не тільки змальовує звичаї, традиції та побут євреїв на зламі XIX—XX століть, а й ставить важливі філософські питання людського буття Із давніх часів філософи намагалися вирішити проблеми, пов’‎язані з виникненням і смислом існування світу й людини. Філософія шукає відповіді на такі питання: як влаштований світ? Чи розвивається він за певними законами? Хто або що визначає ці закони? Існує світ одвічно чи він мав початок, був створений Богом? Яке місце у світі займають закономірності, а яке — випадковості? Людина смертна чи безсмертна? Що таке безсмертя? Чи може людина дізнатися про своє призначення в цьому світі? Що є істина? Як відрізнити істину від брехні? Що таке совість, честь, обов’‎язок, відповідальність і справедливість? Чи можливо чітко розмежувати добро і зло? Звідки береться зло? Цих та інших філософських питань торкалися багато письменників у своїх творах. В оповіданні «Велика удача» герой розмірковує над тим, чи залежить щастя від зусиль людини, чи можна стати щасливим і багатим завдяки тяжкій праці; в оповіданнях «Химери» та «Тев’‎є їде до Палестини» — над примхливістю удачі, роллю грошей у житті людини; в оповіданнях «Теперішні діти», «Годл» та «Шпринця» — над проблемою взаємин різних поколінь (батьків і дітей); в оповіданнях «Хава» та «Іди геть!» — над міжнаціональними взаєминами, над тим, що розділяє людей. Письмово дайте відповіді на запитання: 1. Чи дає повість відповіді на питання, які хвилюють героя? Обґрунтуйте свою відповідь, використовуючи цитати з твору. 2. Які з порушених у повісті питань актуальні донині? 3. Чому молочар постійно звертається думкою до Бога? 4. Чого може навчити сучасного читача ставлення Тев’‎є до Бога, примх долі, багатства? Фото виконаних завдань надішліть мені у viber Повість Шолом-Алейхема «Тев’‎є-молочар» сповнена оптимізму та доброти, хоч і зображує важке життя Тев’‎є і його родини. У монологах головного героя є місце і дотепним жартам, і кумедним містечковим історіям. Молочар розмірковує над невеселими проблемами, з якими йому випало зіткнутись, однак не скаржиться на долю. На власному прикладі він показує, що треба з гумором ставитися до складнощів, уміти бути вдячним за ті щасливі моменти, які є в житті кожної людини, а якщо вже не вистачає сліз — сміятися.